République d

ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до Закону України "Про національні меншини в Україні" (нова редакція)

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до Закону України "Про національні меншини в Україні", виклавши його у такій редакції:

ЗАКОН УКРАЇНИ
Про національні меншини в Україні та право на ідентичність

Верховна Рада України, виходячи із життєвих інтересів української нації та національних меншин, що проживають на території України в справі розбудови суверенної і незалежної, демократичної, соціальної, правової держави, визнаючи нерозривність прав людини і прав національностей, прагнучи реалізувати Декларацію прав національностей України, дотримуючись міжнародних зобов'язань щодо національних меншин, ухвалює цей Закон з метою гарантування національним меншинам права на ідентичність, вільний розвиток, міжнаціональний мир та злагоду.

РОЗДІЛ I
Основні положення

Стаття 1.

1) Україна гарантує всім громадянам незалежно від їхнього національного походження рівні політичні, соціальні, економічні та культурні права і свободи, підтримує розвиток національної самосвідомості й самовиявлення. Усі громадяни України користуються захистом держави на рівних підставах.

2) Забезпечуючи права осіб, що належать до національних меншин, держава виходить з того, що вони є невід'ємною частиною загальновизнаних прав людини.

Стаття 2.

Громадяни України всіх національностей зобов'язані дотримуватися Конституції та законів України, оберігати її державний суверенітет і територіальну цілісність, шанувати мови, культури, традиції, звичаї, релігійну самобутність українського народу та всіх національних меншин.

Стаття 3.

Національною меншиною вважають громадян України - представників народу чи національної групи, що проживає на території України щонайменше з 22 січня 1918 року - часу проголошення Української Народної Республіки незалежною державою; кількісно складає меншість у структурі населення держави; відрізняється від решти населення своєю мовою, культурою, традиціями; засвідчує належний рівень усвідомлення єдності, спрямований на збереження своєї спільності та ідентичності.

Стаття 4.

Чинність цього закону не поширюється на біженців, іммігрантів, іноземних громадян, які поселилися на території України, і осіб без громадянства.

Стаття 5.

Кожна національна меншина має право на збереження і підтримання своєї національної спільності та ідентичності.

Стаття 6.

Відносини, що виникають у процесі реалізації громадянами України прав і свобод, пов'язаних із їхньою належністю до національних меншин, регулює Конституція України, цей Закон, прийняті на їх підставі інші законодавчі акти, а також міжнародні договори України.

Стаття 7.

1) Забезпечення формування та реалізацію державної політики у сфері міжнаціональних відносин та захисту прав національних меншин України здійснюють центральні органи виконавчої влади, визначені Президентом України.

2) У визначених цим Законом випадках органи місцевого самоврядування можуть набувати статусу органів самоврядування національних меншин.

3) У разі потреби місцеві ради можуть створювати постійні комісії з питань міжнаціональних відносин, місцеві державні адміністрації - відповідний структурний підрозділ.

РОЗДІЛ II
Права національних меншин

Стаття 8.

Кожний громадянин України має право декларувати свою належність до будь-якої національної меншини. Нікого не можна спонукати до офіційної декларації своєї належності до національної меншини.

Стаття 9.

1) На прохання громадянина у його паспорті та свідоцтвах про акти громадянського стану зазначають національність.

2) Примус громадян у будь-якій формі до відмови від своєї національності не допустимий.

3) Громадяни України мають право відновлювати національність.

Стаття 10.

1) Кожний громадянин України має право на національні прізвище, ім'я та по батькові.

2) Громадяни мають право у встановленому порядку відновлювати своє національне прізвище, ім'я та по батькові.

3) Громадяни мають право записувати в паспорті власне прізвище, ім'я та по батькові українською транслітерацією у національній формі, переданій за правилами чинного українського правопису, та своєю національною мовою.

4) Громадяни, в національній традиції яких немає звичаю зафіксовувати "по батькові", мають право записувати в паспорті лише ім'я та прізвище, а у свідоцтві про народження - ім'я батька і матері.

Стаття 11.

Громадяни, які належать до національних меншин, вільні у виборі обсягу і форм здійснення прав, що надані їм чинним законодавством, і реалізують їх особисто, а також через відповідні державні органи та створювані громадські об'єднання. Участь або неучасть громадянина України, який належить до національної меншини, у громадському об'єднанні національної меншини не може служити підставою для обмеження його прав.

Стаття 12.

Громадяни, які належать до національних меншин, національні громадські об'єднання, органи самоврядування меншин мають право встановлювати і підтримувати зв'язки з особами своєї національності та їх громадськими об'єднаннями за межами України, одержувати від них допомогу для задоволення мовних, культурних, духовних потреб, брати участь у діяльності міжнародних неурядових організацій.

Стаття 13.

Держава гарантує всім національним меншинам права:

- користуватися і навчатися рідною мовою, вивчати і розвивати її;
- вільно розвивати національні культурні традиції;
- використовувати національну символіку;
- відзначати національні свята;
- підтримувати та розвивати свої національні, культурні та історичні традиції;
- створювати національні культурні і навчальні заклади;
- здійснювати будь-яку іншу діяльність, що не суперечить чинному законодавству.

Стаття 14.

Національні меншини можуть утворювати громадські організації.

Стаття 15.

1) Забезпечення реалізації визначених Конституцією та цим законом прав національних меншин здійснюється Президентом України через Омбудсмена з прав національних меншин.

2) Правова компетенція Омбудсмена з прав національних меншин поширюється на всі питання, що є предметом цього Закону.

Стаття 16.

Будь-яке пряме чи непряме обмеження прав і свобод громадян за національною ознакою заборонене й карається законом.

Стаття 17.

Держава гарантує національним меншинам право на збереження життєвого середовища у місцях їх розселення. Питання про повернення на територію України представників депортованих народів вирішують відповідні законодавчі акти та договори України з іншими державами.

LOI DE L'UKRAINE
modifiant la loi ukrainienne sur les minorités nationales
en Ukraine (nouvelle version)

Décret de la Verkhovna Rada d'Ukraine:

I. Modification de la loi ukrainienne sur les minorités nationales en Ukraine, qui doit être lue comme suit:

LOI DE L'UKRAINE
Sur les minorités nationales en Ukraine et le droit à l'identité

La Verkhovna Rada d'Ukraine, fondée sur les intérêts vitaux de la nation ukrainienne et des minorités nationales vivant sur le territoire de l'Ukraine dans la construction d'un État de droit souverain et indépendant, démocratique, social; reconnaissant l'indissolubilité des droits de l'homme et des droits nationaux, s'efforçant de mettre en œuvre la Déclaration des droits des nationalités de l'Ukraine, conformément à la législation internationale obligations des minorités nationales, adopte la présente loi afin de garantir aux minorités nationales le droit à l'identité, au libre développement, à la paix et à l'harmonie interethniques.

SECTION I
Dispositions principales

Article 1^er

1) L'Ukraine garantit à tous les citoyens, quelle que soit leur origine nationale, les mêmes libertés et droits politiques, sociaux, économiques et culturels, et soutient le développement de la conscience et de l'expression de soi au niveau national. Tous les citoyens ukrainiens bénéficient d'une protection égale de l'État.

2) Tout en protégeant les droits individuels appartenant à des minorités nationales, l'État admet comme fondement qu'elles font partie intégrante des droits de l'homme universellement reconnus.

Article 2

Les citoyens ukrainiens de toutes nationalités sont tenus de respecter la Constitution et les lois de l'Ukraine, de préserver sa souveraineté nationale et son intégrité territoriale, de respecter les langues, les cultures, les traditions, les coutumes, l'identité religieuse du peuple ukrainien et de toutes les minorités nationales.

Article 3

Les citoyens de l'Ukraine sont considérés comme des minorités nationales ─ les représentants du peuple ou du groupe national qui résident sur le territoire de l'Ukraine depuis au moins le 22 janvier 1918 ─ au moment de la proclamation de la République populaire d'Ukraine en tant qu'État indépendant; ils constituent quantitativement une minorité dans la structure de la population de l'État; ils diffèrent du reste de la population par leur langue, leur culture, leurs traditions; ils attestent d'un niveau approprié de conscience d'unité visant à préserver leur communauté et leur identité.

Article 4

La présente loi ne s'applique pas aux réfugiés, aux immigrants, aux ressortissants étrangers qui se sont installés sur le territoire de l'Ukraine et aux apatrides.

Article 5

Toute minorité nationale a le droit de préserver et de maintenir sa communauté et son identité nationales.

Article 6

Les relations nées au cours du processus de réalisation par les citoyens de l'Ukraine des droits et libertés liés à leur appartenance à des minorités nationales sont régies par la Constitution de l'Ukraine, la présente loi, d'autres actes législatifs adoptés sur leur base, ainsi que par les traités internationaux de l'Ukraine.

Article 7

1) Les organismes exécutifs centraux désignés par le président de l'Ukraine doivent assurer la formation et la mise en œuvre de la politique de l'État dans le domaine des relations interethniques et de la protection des droits des minorités nationales d'Ukraine.

2) Dans les cas déterminés par la présente loi, les organismes d'autonomie locale peuvent acquérir le statut d'organismes d'autonomie des minorités nationales.

3) S'il est nécessaire, les conseils locaux peuvent créer des comités permanents sur les relations interethniques et les administrations locales de l'État peuvent former une unité structurelle appropriée.

SECTION II
Droits des minorités nationales

Article 8

Tout citoyen ukrainien a le droit de déclarer son appartenance à une minorité nationale. Nul ne peut être encouragé à déclarer officiellement son appartenance à une minorité nationale.

Article 9

1) À la demande d'un citoyen, sa nationalité doit être indiquée sur son passeport et ses certificats d'état civil.

2) Forcer les citoyens, sous quelque forme que ce soit, à renoncer à leur nationalité est interdit.

3) Les citoyens d'Ukraine ont le droit de restaurer leur nationalité.

Article 10

1) Tout citoyen ukrainien a droit à un nom, à un prénom et à un patronyme national.

2) Les citoyens ont le droit, en temps voulu, de renouveler leur nom, leur prénom et leur patronyme national.

3) Les citoyens ont le droit d'écrire dans leur passeport leur nom, leur prénom et leur patronyme en translittération ukrainienne sous la forme nationale transmise par les règles de l'orthographe ukrainienne actuelle et dans leur langue nationale.

4) Les citoyens, dans la tradition nationale dont il n'est pas d'usage d'inscrire «par patronyme», ont le droit d'inscrire dans le passeport uniquement le nom et le prénom, et dans l'acte de naissance, le nom du père et de la mère.

Article 11

Les citoyens appartenant à des minorités nationales sont libres de choisir l'étendue et les formes d'exercice des droits qui leur sont accordés par la législation en vigueur et de les exercer individuellement, ainsi que par le biais des organismes publics compétents et des associations publiques reconnues. La participation ou la non-participation d'un citoyen ukrainien appartenant à une minorité nationale à une association publique d'une minorité nationale ne peut pas servir de base pour limiter ses droits.

Article 12

Les citoyens appartenant à des minorités nationales, les associations publiques nationales, les organismes autonomes des minorités ont le droit d'établir et de maintenir des contacts avec des personnes de leur nationalité et leurs associations publiques en dehors de l'Ukraine, de recevoir de leur part une assistance pour la satisfaction des besoins linguistiques, des besoins culturels, spirituels, et de participer aux activités des organisations internationales non gouvernementales.

Article 13

L'État garantit à toutes les minorités nationales le droit:

- d'employer et d'apprendre leur langue maternelle, l'étudier et la développer;
- de développer librement les traditions culturelles nationales;
- d'employer des symboles nationaux;
- de célébrer les fêtes nationales;
- de soutenir et de développer leurs traditions nationales, culturelles et historiques;
- de créer des institutions culturelles et éducatives nationales;
- d'exercer toute autre activité non contraire à la législation en vigueur.

Article 14

Les minorités nationales peuvent créer des organismes publics.

Article 15

1) Le président de l'Ukraine, par l'intermédiaire du médiateur pour les droits des minorités nationales, doit faire respecter les droits des minorités nationales définis par la Constitution et la présente loi.

2) La compétence juridique du médiateur sur les droits des minorités nationales s'étend à toutes les matières couvertes par la présente loi.

Article 16

Toute restriction directe ou indirecte des droits et libertés des citoyens pour des motifs nationaux est interdite et punie par la loi.

Article 17

L'État garantit aux minorités nationales le droit de préserver le cadre de vie dans leurs lieux de déplacement. Les questions relatives au retour sur le territoire de l'Ukraine des représentants des personnes expulsées sont résolues par les actes législatifs et les traités pertinents de l'Ukraine avec d'autres États.

РОЗДІЛ III
Органи самоврядування меншин

Стаття 18.

Окремі національні меншини, керуючись положеннями цього закону, можуть утворювати сільські, селищні, міські, районні, обласні органи самоврядування меншин.

Стаття 19.

Про свою належність до певної національної меншини кандидат у депутати органу місцевого самоврядування офіційно заявляє під час подання документів на реєстрацію в порядку, визначеному Законом України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів".

Стаття 20.

Орган місцевого самоврядування набуває статусу органу самоврядування меншини:

- за рішенням депутатів органу місцевого самоврядування, якщо у його складі не менше тридцяти відсотків депутатів представляють відповідну національну меншину.

- за результатами місцевого референдуму.

Стаття 21.

1) Орган самоврядування меншини здійснює всі повноваження згідно з Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", а також має право:

- представляти інтереси національної меншини у відносинах з органами державної влади, установами та організаціями всіх форм власності;

- визначати пам'ятки історії та культури національних меншин, що підлягають охороні;

- встановлювати місцеві свята меншини, яку він представляє;

- оголошувати конкурси;

- засновувати стипендії.

2) Орган самоврядування меншини отримує фінансову підтримку Державного бюджету України на створення та функціонування навчальних закладів або окремих класів (груп) із викладанням мовою національної меншини, організацію викладання мови національної меншини в інших навчальних закладах, підтримку засобів масової інформації, культурних установ та творчих колективів національної меншини, проведення відповідних культурно-просвітницьких заходів тощо.

3) У межах наявних фінансових засобів орган самоврядування меншини може створювати і утримувати установи у галузі місцевої освіти, друкованих і електронних ЗМІ, культурно-просвітницької діяльності.

4) Контроль надходжень та витрат коштів бюджету органу самоврядування меншини здійснюють у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Стаття 22.

1) Засідання органу самоврядування національної меншини та його постійних комісій можна проводити українською мовою, або мовою національної меншини, або двома мовами. У разі потреби орган самоврядування меншини забезпечує переклад виступів українською мовою або мовою відповідної національної меншини.

2) Діловодство в органі самоврядування меншини та його виконавчому органі здійснюють українською мовою та мовою національної меншини.

3) Інформування громадськості про діяльність органу самоврядування меншини через засоби масової інформації та на відповідному веб-сайті здійснюють українською мовою та мовою національної меншини.

4) Відповіді на письмові та усні звернення громадян до органу самоврядування меншини та його виконавчого органу надають українською мовою або мовою національної меншини відповідно до мови звернення.

5) Офіційне оприлюднення суспільно-важливої інформації на підлеглій органові самоврядування національної меншини території здійснюють українською мовою та мовою національної меншини.

Стаття 23.

На підлеглій органу самоврядування меншини території викладання у навчальних закладах здійснюють українською мовою та мовою національної меншини. Співвідношення навчальних закладів або окремих класів (груп) із викладанням мовою національної меншини, українською мовою та обома мовами визначають за рішенням органу місцевого самоврядування меншини із обов'язковим дотриманням права осіб, що не належать до національної меншини, навчати своїх дітей українською мовою.

РОЗДІЛ IV
Освітній та культурний розвиток національних меншин

Стаття 24.

Держава вживає заходів для підготовки педагогічних, культурно-просвітницьких та інших національних кадрів через мережу навчальних закладів. Державні органи на основі міждержавних угод сприяють національним меншинам у підготовці спеціалістів в інших країнах.

Стаття 25.

Держава забезпечує видання підручників, посібників для навчання національних меншин.

Стаття 26.

Держава, зокрема через міждержавні угоди, сприяє тому, щоб представники національних меншин мали можливість навчатися та стажуватися в іноземних навчальних закладах та установах з викладанням рідною мовою.

Стаття 27.

Держава надає допомогу меншинам у запрошенні до України лекторів та педагогів із одномовних країн.

Стаття 28.

Отримані представниками національної меншини дипломи іноземних навчальних закладів із викладанням мовою меншини у визначеному законодавством порядку прирівнюють до дипломів навчальних закладів України.

Стаття 29.

Порядок використання мов національних меншин визначено Конституцією України та цим Законом.

SECTION III
Organismes autonomes des minorités

Article 18

Certaines minorités nationales peuvent, conformément aux dispositions de la présente loi, constituer des organismes minoritaires de village, de canton, de ville, de district et d'autonomie régionale.

Article 19

Un candidat à la fonction de député à un organisme autonome doit déclarer officiellement son appartenance à une minorité nationale donnée lors de la présentation de ses documents d'enregistrement, conformément à la procédure prévue par la loi ukrainienne «sur les élections des députés de la Verkhovna Rada de la République autonome de Crimée, des conseils locaux, ainsi que des mairies des villages, des cantons et des villes».

Article 20

L'organisme autonome local acquiert le statut d'organisme d'autonomie minoritaire:

- sur décision des députés de l'organisme d'autonomie locale, si au moins 30 % des députés représentent la minorité nationale respective;

- à la suite d'un référendum local.

Article 21

1) L'organisme d'autonomie minoritaire exerce tous ses pouvoirs conformément à la loi ukrainienne sur l'autonomie locale en Ukraine et a également le droit:

- de représenter les intérêts de la minorité nationale dans les relations avec les pouvoirs publics, les institutions et les organisations de toutes formes de propriété;

- d'identifier les monuments de l'histoire et de la culture des minorités nationales à protéger;

- d'établir les jours fériés des minorités locales qu'il représente;

- d'annoncer des concours;

- de fixer les bourses d'études.

2) L'organisme d'autonomie minoritaire reçoit un soutien financier du budget de l'État d'Ukraine pour la création et le fonctionnement d'établissements d'enseignement ou de classes (groupes) séparées avec un enseignement de la langue de la minorité nationale, une organisation de l'enseignement de la langue de la minorité nationale dans d'autres établissements d'enseignement, un soutien des médias, des institutions culturelles et des groupes créatifs de la minorité nationale et aussi pour mener des activités culturelles et éducatives appropriées, etc.

3) Dans les limites des ressources financières disponibles, un organisme d'autonomie minoritaire peut créer et maintenir des institutions dans le domaine de l'éducation locale, des médias imprimés et électroniques, des activités culturelles et éducatives.

4) Le contrôle des recettes et des dépenses du budget de l'organisme d'autonomie minoritaire est effectué de la manière déterminée par le Cabinet des ministres d'Ukraine.

Article 22

1) Les assemblées d'un organisme d'autonomie d'une minorité nationale et de ses commissions permanentes peuvent se tenir en ukrainien, dans la langue de la minorité nationale ou dans les deux langues. S'il est nécessaire, l'organisme d'autonomie minoritaire doit veiller à ce que les délibérations soient traduites en ukrainien ou dans la langue de la minorité nationale concernée.

2) L'administration d'un organisme d'autonomie minoritaire et de son organisme exécutif doit se dérouler en ukrainien et dans la langue de la minorité nationale.

3) Le public est informé des activités d'un organisme d'autonomie minoritaire par le biais des médias et sur le site Web correspondant dans la langue ukrainienne et dans celle de la minoritaire nationale.

4) Les réponses aux appels écrits et oraux des citoyens à l'organisme d'autonomie minoritaire et à son organisme exécutif doivent être données en ukrainien ou dans la langue de la minorité nationale, selon la langue de l'appel.

5) La publication officielle d'informations socialement importantes concernant l'organisme subordonné d'autonomie d'une minorité nationale doit être effectuée en ukrainien et dans la langue de la minorité nationale.

Article 23

En ce qui a trait à un organisme d'autonomie subordonnée, la zone minoritaire dans les établissements d'enseignement doit offrir un enseignement en ukrainien et dans la langue de la minorité nationale. Le ratio des établissements d'enseignement ou des classes individuelles (groupes) offrant un enseignement dans une langue minoritaire, dans la langue ukrainienne et dans les deux langues doit être déterminé par la décision de l'organisme d'autonomie locale avec le respect obligatoire du droit des individus n'appartenant pas à la minorité nationale d'enseigner en ukrainien à leurs enfants.

SECTION IV
Développement éducatif et culturel des minorités nationales

Article 24

L'État doit prendre des mesures pour former le personnel pédagogique, culturel et éducatif et d'autres agents nationaux à travers un réseau d'établissements d'enseignement. Les pouvoirs publics, par le biais d'accords internationaux, doit aider les minorités nationales à former des spécialistes dans d'autres pays.

Article 25

L'État doit assurer la publication des manuels scolaires et des ouvrages pour l'apprentissage de la langue des minorités nationales.

Article 26

L'État, notamment au moyen d'accords internationaux, doit veiller à ce que les représentants des minorités nationales aient la possibilité d'étudier et de faire des stages dans des écoles et des établissements d'enseignement étrangers dans leur langue maternelle.

Article 27

L'État doit aider les minorités en invitant des locuteurs et des éducateurs de pays unilingues en Ukraine.

Article 28

Les diplômes obtenus par les représentants de la minorité nationale des établissements d'enseignement étrangers ayant un enseignement de la langue minoritaire selon la procédure déterminée par la loi sont considérés comme des diplômes d'établissements d'enseignement de l'Ukraine.

Article 29

La procédure d'emploi des langues des minorités nationales est définie par la Constitution de l'Ukraine et par la présente loi.

РОЗДІЛ V
Фінансова підтримка національних меншин

Стаття 30.

1) У Державному бюджеті України передбачають бюджетні кошти для надання фінансової підтримки національним меншинам.

2) Порядок та умови надання фінансової підтримки з Державного бюджету органам самоврядування національних меншини визначає Кабінет Міністрів України.

Стаття 31.

Фінансування підтримки національних меншин може відбуватися через благодійні організації, створені для збереження ідентичності, заохочення та розвитку традицій, збереження і розвитку рідної мови, збереження інтелектуальної та культурної спадщини тощо.

Стаття 32.

У наданні матеріальної допомоги меншинам можуть брати участь як вітчизняні, так і закордонні організації та приватні особи. У разі надходження допомоги з-за кордону для сприяння розвитку культури меншини у визначеному законодавством порядку держава може надавати пільги у сплаті митних зборів.

РОЗДІЛ VI
Прикінцеві положення

Стаття 33.

1) Згідно з цим законом, національними меншинами в Україні є: білоруси, болгари, вірмени, гагаузи, греки, євреї, караїми, кримські татари, кримчаки, молдавани, німці, поляки, роми, росіяни, румуни, серби, словаки, угорці.

2) Щоб включити до наведеного в абзаці першому переліку національних меншин інший народ або національну групу, не менш ніж 10000 виборців, які вважають себе представниками цієї меншини, може звернутися із відповідною заявою до Верховної Ради України. Після отримання такої заяви Верховна Рада України на підставі експертних висновків провідних наукових установ Національної академії наук України визначає відповідність народу або національної групи визначеним цим Законом умовам та ухвалює рішення по суті питання.

II. Внести до Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" наступні зміни:

[...]

III. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Від часу набуття чинності цього Закону інші законодавчі акти використовують у тій частині, що не суперечить цьому Законові.

Голова Верховної Ради України

SECTION V
Soutien financier aux minorités nationales

Article 30

1) Le budget de l’Ukraine prévoit des fonds budgétaires pour fournir un soutien financier aux minorités nationales.

2) Le Cabinet des ministres de l'Ukraine détermine la procédure et les conditions d'octroi d'un soutien financier du budget de l'État aux organismes d'autonomie des minorités nationales.

Article 31

Le financement du soutien aux minorités nationales peut provenir d’organismes de bienfaisance créés pour préserver l’identité, pour promouvoir et développer les traditions, pour préserver et développer leur langue maternelle, pour préserver le patrimoine intellectuel et culturel, etc.

Article 32

Les organisations nationales et étrangères ainsi que les particuliers peuvent participer à l'octroi d'une aide financière aux minorités. Si une aide est reçue de l'étranger pour faciliter le développement de la culture minoritaire, l'État peut, conformément à la procédure établie par la loi, accorder des privilèges pour le paiement des droits de douane.

SECTION VI
Dispositions finales

Article 33

1) Selon la présente loi, les minorités nationales en Ukraine sont les suivantes: les Biélorusses, les Bulgares, les Arméniens, les Gagaouzes, les Grecs, les Juifs, les Karaïtes, les Tatars de Crimée, les Criméens, les Moldaves, les Allemands, les Polonais, les Roms, les Russes, les Roumains, les Serbes, les Slovaques et les Hongrois.

2) Afin d'inclure une autre nation ou un autre groupe national dans la première liste des minorités nationales au paragraphe 1, au moins 10 000 électeurs qui se considèrent comme membres de cette minorité peuvent s'adresser à la Verkhovna Rada d'Ukraine. Sur réception d'une telle déclaration, la Verkhovna Rada d'Ukraine, sur la base des avis d'experts des principales institutions scientifiques de l'Académie nationale des sciences d'Ukraine, doit déterminer la conformité de la nation ou du groupe national aux conditions déterminées par la présente loi et prendre des décisions sur le fond de l'affaire.

II. Modification des amendements suivants à laloi ukrainienne «sur les élections des députés de la Verkhovna Rada de la République autonome de Crimée, des conseils locaux, ainsi que des mairies des villages, des cantons et des villes» :

[...]

III. La présente loi entre en vigueur le jour suivant sa publication.

Depuis l'entrée en vigueur de la présente loi, d'autres actes législatifs peuvent être adoptées dans la mesure où ils ne sont pas contraires à la présente loi.

Le président de la Verkhovna Rada d'Ukraine

Ukraine

Non adoptée

Dernière mise à jour: 16 janv. 2020