|
Закон про національно-персональну
автономію (скасований)
від 22 січня 1918 р.
Стаття 1.
Кожна з населюючих Україну націй має право в межах
Української Народньої Республіки на національно-персональну автономію,
себто право на самостійне устроєння свого національного, життя, що
здійснюється через органи Національного Союзу, влада якого шириться на
всіх його членів, незалежно від місця їх заселення в межах Української
Народньої Республіки. Це є невіднімане право націй, і ні одна з них не
може бути позбавлена цього права або обмежена в ньому.
Стаття 2.
Населюючим територію У.Н.Р. націям – великоруській,
єврейській і польській – право на національно-персональну автономію
дається силою цього закону. Нації же білоруська, чеська, молдавська,
німецька, татарська, грецька та болгарська можуть скористуватися правом
національно-персональної автономії, якщо до Генерального Суду про те
поступить заява від кожної нації зокрема, підписана не менш як 10.000
громадян У.Н.Р. без різниці полу і віри, не обмежених по суду у своїх
політичних правах, що заявляють про належність свою до даної нації
Генеральний Суд розглядає заяву в публічному засіданні в строк не
пізніше як через 6 місяців зо дня її подання, сповіщає про свою
постанову Генеральний Секретаріат і оголошує п до загальної відомості.
Зазначені заяви від націй, які не перелічені в цій статті, подаються на
розгляд парламенту У.Н.Р.
Стаття 3.
Для здійснення зазначеного в ст.1 права громадяни
У.Н.Р., належні до даної нації, утворюють на території У.Н.Р.
Національний Союз. Членам кожного Національного Союзу ведуться іменні
списки, які в сукупності складають Національний Кадастр, який по
складанню публікується до загальної відомості, і кожен громадянин має
право вимагати як свого включення в даний Національний Кадастр, так і
виключення з нього з огляду на заяву про неналежність його до даної
нації.
Стаття 4.
Національний Союз користується правом
законодавства і врядування в межах компетенції, котра точно
установлюється в порядкові, зазначеному в ст.7 цього закону.
Національному Союзові виключно належить право представництва даної нації,
яка живе на території У.Н.Р., перед державними і громадськими установами.
Законодатні постанови, які видаються Національними Зборами в межах
компетенції Національного Союзу (ст.9), належать до оголошення в
загальноустановленому порядку.
Стаття 5.
З загальних засобів У.Н.P. та органів місцевого
самоврядування одчисляється в розпорядження Національного Союзу на
справи, якими він завідує, із сум, взагалі призначених на ці справи,
певні частини, пропорціональні кількості членів даного Національного
Союзу.
Стаття 6.
Національний Союз установлює свій щорічний бюджет
і має право оподаткування своїх членів на підставах, установлених для
загальнодержавного податкування, за своєю відповідальністю робити позики
і приймати інші фінансові заходи для забезпечення діяльності
Національного Союзу.
Стаття 7.
Обсяг справ, належних до компетенції Національного
Союзу і окремих його органів, як рівно і устрій установ, визначається
постановою Установчих Зборів даної нації, котрі разом із цим визначають
і порядок змінення своїх постанов. Прийняті постанови, які торкаються
обсягу компетенції Національного Союзу, належать до розгляду і
ствердження Установчими Зборами У.Н.Р. або її парламенту.
Примітка: Незгідності, які можуть виникати з цього приводу між
Національними Установчими Зборами і Установчими Зборами У.Н.Р. або її
парламенту, розв'язуються погоджуючою комісією, котра складається з
однакового числа представників від цих установ. Постанови погоджуючої
комісії переходять на остаточне ствердження Установчих Зборів У.Н.Р. або
її парламенту.
Стаття 8.
Національні Установчі Збори утворюються з членів,
обраних належними до даної нації громадянами У.Н.Р., котрим дійшло 20
років, на основі загального, без різниці полу і віри і рівного виборчого
права, через безпосередні вибори і таємне голосування з приложенням
принципу пропорціонального представництва.
Стаття 9.
Органи Національного Союзу є органи державні.
Вищим представницьким органом Національного Союзу є Національні Збори,
які обираються членами Союзу на основах, зазначених у ст.8. Вищим
виконавчим органом Союзу є Національна Рада, котра обирається
Національними Зборами і перед ними відповідає.
Стаття 10.
Усі суперечки по питанню компетенції, які
виникають між органами Національного Союзу, з одного боку, та органами
державного урядування, місцевого самоврядування та інших Національних
Союзів, з другого боку, розв'язуються адміністративним судом.
Голова Української Центральної Ради
М. Грушевський
Секретар Української Центральної Ради
Онацький
Генеральний Секретар держави
І. Мирний |
Loi sur
l'autonomie nationale et personnelle
(abrogée)
du 22 janvier 1918
Article 1er
Chaque nationalité habitant l'Ukraine dispose du
droit à l'autonomie nationale et personnelle, à l'intérieur des
frontières de la République nationale ukrainienne - c'est-à-dire du droit
d'organiser son existence nationale en toute liberté - ceci étant mis en
application par l'administration de l'Union nationale «dont la compétence
s'étend à tous ses membres, quel que soit leur lieu de résidence, à
l'intérieur des frontières de la République nationale ukrainienne». C'est
là un droit imprescriptible, pour toute minorité nationale, et aucune
d'elles ne peut être privée de ses droits ni voir restreinte son
application.
Article 2
Les
Grands-Russes, les Juifs et les Polonais, résidant sur le
territoire de la République nationale ukrainienne, disposent du droit à
l'autonomie nationale et personnelle, en vertu de la présente loi.
Les
Biélorusses, les Tchèques, les Moldaves (Roumains), les Allemands, les
Tatars, les Grecs et les Bulgares peuvent bénéficier du droit à
l'autonomie nationale et personnelle, sous réserve que la Cour suprême
reçoive une pétition spéciale de chacune de ces nationalités, signée par
au moins 10 000 ressortissants, sans distinction de sexe ni de religion,
ne concernant pas les droits civiques, et déclarant qu'ils appartiennent à
l'une de ces nationalités. La Cour suprême doit examiner cette pétition en
session publique, dans un délai de six mois à dater de sa réception,
informer le secrétariat général (le gouvernement) de sa décision, et la
notifier à la population. Les nationalités dont il n'est pas fait mention,
dans le présent article, peuvent présenter leurs requêtes au Parlement de
la République nationale ukrainienne, qui les examinera.
Article 3
Pour l'application du droit stipulé à l'article 1er,
les citoyens de la République nationale ukrainienne, ressortissants de
l'une des nationalités en question, s'organiseront en Union nationale, et
des listes nominatives seront établies, à partir desquelles sera constitué
un registre national, qui sera rendu public, une fois dressé, de manière
que tout ressortissant dispose du droit de réclamer son inscription au
registre national d'une nationalité déterminée aussi bien que sa radiation
sur simple déclaration qu'il n'appartient pas à telle ou telle
nationalité.
Article 4
L'Union nationale jouit des droits et privilèges légaux, dans
les limites des prérogatives des domaines précisés dans l'article 7 de la
présente loi. L'Union nationale dispose du droit exclusif de représenter
ses résidents nationaux, sur le territoire de la République nationale
ukrainienne, devant l'appareil d'État et l'administration. Les lois
adoptées par le Congrès national, dans les limites des compétences de
chaque Union nationale (article 9), seront publiées de la même manière que
les autres lois.
Article 5
L'Union nationale sera financée à partir des recettes
générales de l'État et de celles des organes locaux autonomes ; ces fonds
lui permettant de gérer ses affaires et étant attribués
proportionnellement au nombre de membres de l'Union nationale.
Article 6
Chaque Union nationale établira son budget annuel,
et dispose du droit d'imposer ses membres, sur la base habituelle établie
par l'État en matière d'impôts. Elle peut lancer des emprunts, comme elle
l'entend, et réaliser toutes autres opérations financières, nécessaires à
son bon fonctionnement.
Article 7
Le domaine des affaires relevant de chaque Union
nationale, ses départements ministériels, ainsi que les statuts de son
administration, sont régis par l'Assemblée constituante de chaque
nationalité, qui, parallèlement, précise les conditions dans lesquelles
des changements (modifications) peuvent être opérés. Les résolutions
adoptées en ce qui concerne les départements ministériels de l'Union
nationale relèvent de la juridiction de l'Assemblée constituante de la
République nationale ukrainienne ou de son parlement.
Nota - Les désaccords que la présente loi pourrait provoquer entre
l'Assemblée constituante d'une nationalité et l'Assemblée constituante de
la République nationale ukrainienne ou bien son parlement, sont tranchés
par une commission composée pour moitié de représentants de ces deux
institutions. Les décisions prises par cette commission vont, ensuite,
devant l'Assemblée constituante de la République nationale ukrainienne ou
devant son parlement, pour confirmation définitive.
Article 8
L'Assemblée constituante d'une nationalité est composée de
membres élus au suffrage universel, égalitaire, direct et secret,
comportant l'application du principe proportionnel en ce qui concerne la
représentation des deux sexes et celle des confessions religieuses. Les
citoyens de la République nationale ukrainienne appartenant à cette
nationalité, ayant vingt ans au moins, ont le droit de vote.
Article 9
Les organismes de chaque Union nationale sont des
organismes d'État. L'organisme représentatif suprême de chaque Union
nationale est l'Assemblée nationale, qui est élue par les membres de cette
Union, conformément aux dispositions prévues par l'article 8 de la
présente loi. L'organisme exécutif suprême de chaque Union est la Rada
nationale, qui est élue par l'Assemblée nationale et est responsable
devant elle.
Article 10
Tout différend qui pourrait survenir entre les
organismes d'une Union nationale, d'une part, et les organismes du
gouvernement, les organismes autonomes locaux ou bien une autre Union
nationale, d'autre part, sera réglé par une cour administrative.
Ont signé :
Michel Hrouchevsky, président de la Rada centrale ukrainienne ;
Onatsky, secrétaire de la Rada centrale ukrainienne
Ivan Myrny, secrétaire général d'État.
Le 22 janvier 1918.
|
