République d'Ukraine

Ukraine

Lois diverses à portée linguistique

(Dispositions linguistiques)

1) Loi sur l'information (1992-2019)
2)
Loi sur la citoyenneté (2005)
3) Loi sur la presse écrite (1993-2018)
4)
Loi sur l'enseignement secondaire général (1999-2019)5
5)
Loi sur l'éducation (1991, abrogée)
6)
Loi sur les forces armées ukrainiennes (1992-2023)
7)
Loi sur la télévision et la radio (1994-2019)
8)
Loi sur l'édition (1997-2018)
9) Loi sur l'autonomie locale en Ukraine (1997-2019)
10) Loi sur la cinématographie (1998-2019)
11) Loi sur les réfugiés et les personnes ayant besoin d’une protection supplémentaire ou temporaire (2012)
12)
Loi sur le soutien de l'État aux médias et à la sécurité sociale des journalistes (2001-2018)
13) Code de procédure administrative (2005-2019)
14)
Loi sur la culture (2010)
15) Loi sur la réglementation de la Verkhovna Rada d'Ukraine (2010-2019)
16) Loi sur le pouvoir judiciaire et le statut des juges (2010)
17) Loi sur l'élection des députés du peuple d'Ukraine (2012)
18) Code de procédure pénale (2012-2018)
19) Loi sur l'enseignement supérieur (2014-2019)
20) Loi sur la fonction publique (2016)
21) Code de procédure civile (2018)
22) Loi sur la condamnation et l’interdiction de la propagande de la politique impériale russe en Ukraine et la décolonisation de la toponymie (2023)

ЗАКОН Про інформацію (1992-2019)

Стаття 8.

Мова інформації

Мову інформації визначають Закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", інші закони України та міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

{Стаття 8 в редакції Закону № 2704-VIII від 25.04.2019}

Loi sur l'information (1992-2019)

Article 8

Langue de l'information

La langue de l'information est déterminée par la
Loi visant à assurer le fonctionnement de la langue ukrainienne en tant que langue officielle, d'autres lois ukrainiennes et des traités internationaux, dont le consentement est donné par la Verkhovna Rada d'Ukraine.

{L'article 8 tel que modifié par la loi n° 2704-VIII du 25/04/2019}

ЗАКОН Про громадянство України (2001-2019)

Стаття 9.

Прийняття до громадянства України

Іноземець або особа без громадянства можуть бути за їх клопотаннями прийняті до громадянства України.

Умовами прийняття до громадянства України є:

1. визнання і дтримання Конституції України та законів України;

5. володіння державною мовою або її розуміння в обсязі, достатньому для спілкування. Ця умова не поширюється на осіб, які мають певні фізичні вади (сліпі, глухі, німі);

Loi sur la citoyenneté en Ukraine (2001-2019)

Article 9

Admission à la citoyenneté ukrainienne

Tout étranger ou apatride peut, sur demande, être admis à la citoyenneté ukrainienne.

Les conditions d'admission à la citoyenneté ukrainienne sont les suivantes:

1. la reconnaissance et le respect de la Constitution et des lois de l'Ukraine;

5. la maîtrise de la langue officielle ou la compréhension de celle-ci de façon suffisante pour pouvoir communiquer. La présente disposition ne s'applique pas aux personnes souffrant de certains handicaps physiques (aveugles, sourds et muets);

ЗАКОН Про друковані засоби масової інформації в Україні (1993-2018)

Стаття 4.

Мова друкованих засобів масової інформації

1)
Друковані засоби масової інформації в Україні видаються державною мовою, а також іншими мовами.

2) Стиль і лексика друкованих засобів масової інформації мусять відповідати загальновизнаним етично-моральним нормам. Вживання лайливих і брутальних слів не допускається.

Стаття 15.

Відмова в державній реєстрації друкованого засобу масової інформації

Відмова в державній реєстрації друкованого засобу масової інформації можлива тільки з таких підстав:

1. якщо назва друкованого засобу масової інформації, його програмні цілі (основні принципи) або тематична спрямованість суперечать статтям 3 і 4 цього Закону;

2. якщо реєструючим органом уже раніше видано свідоцтво друкованому засобу масової інформації з тією ж назвою, за винятком видань, що виходять різними мовами;

Loi sur la presse écrite (1993-2018)

Article 4

La langue de la presse écrite

1)
La presse écrite en Ukraine est publiée
dans la langue officielle ainsi que dans d'autres langues.

2) Le style et le vocabulaire de la presse écrite doivent être conformes aux normes éthiques et morales généralement reconnues. L'emploi de mots abusifs et brutaux n'est pas autorisée.

Article 15

Refus de l'enregistrement par l'État de la presse écrite


Le refus de l'enregistrement officiel de la presse écrite n'est possible que pour les raisons suivantes:

1. si le nom de la presse écrite, ses objectifs de programme (principes de base) ou son orientation thématique contredisent les articles 3 et 4 de la présente loi;

2. si l'autorité d'enregistrement a précédemment émis un certificat aux médias imprimés du même nom,
à l'exception des publications dans des langues différentes;

ЗАКОН Про Збройні Сили України (1992-2023)

Стаття 13.

Мова у Збройних Силах України

1
) Мовою Збройних Сил України є державна мова.

2) Мовою статутів, документації, діловодства, команд, навчання, виховних заходів, іншого статутного спілкування та службової діяльності у Збройних Силах України є державна мова.

Loi sur les forces armées ukrainiennes (1992-2023)

Article 13

Langue dans les forces armées ukrainiennes

1)
La langue des forces armées ukrainiennes est la langue officielle.

2) La langue des statuts, de la documentation, du travail de bureau, des commandements, de la formation, des activités éducatives, des autres communications statutaires et des activités officielles dans les forces armées ukrainiennes est
la langue officielle.

ЗАКОН Про телебачення і радіомовлення (2014-2019)

Стаття 4.

Основні принципи державної політики у сфері телебачення і радіомовлення

1)
Держава проводить політику протекціонізму щодо розповсюдження програм і передач вітчизняного виробництва.

2) Держава створює умови для забезпечення засобами телерадіомовлення культурних та інформаційних потреб громадян України, а також потреб етнічних українців, які проживають за межами України.

3) Держава підтримує об’єднання суб’єктів інформаційної діяльності в галузі телебачення і радіомовлення (телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги) у самоврядні організації.

4) Держава не чинить перепон прямому прийому телевізійних і радіопрограм та передач з інших країн, які транслюються мовою національної меншини або подібною до неї регіональною мовою.

Стаття 9.

Захист інтересів держави та національного телерадіовиробництва

1)
У загальному обсязі мовлення кожної телерадіоорганізації не менше 50 відсотків має становити національний аудіовізуальний продукт.

2) Телерадіоорганізації при здійсненні радіомовлення (крім випадку, передбаченого частиною третьою цієї статті) повинні забезпечувати частку пісень (словесно-музичних творів) державною мовою в обсязі не менше 35 відсотків загального обсягу пісень, поширених протягом доби, а також не менше 35 відсотків загального обсягу пісень, поширених у кожному проміжку часу між 07.00 та 14.00 і між 15.00 та 22.00.

3) При здійсненні радіомовлення телерадіоорганізації, які поширюють музичні твори, серед яких частка пісень офіційними мовами Європейського Союзу відповідно до умов ліцензії становить не менше 60 відсотків загального обсягу пісень, поширених протягом доби, а також не менше 60 відсотків загального обсягу пісень, поширених у кожному проміжку часу між 07.00 та 14.00 і між 15.00 та 22.00, повинні забезпечувати частку пісень державною мовою не менше 25 відсотків загального обсягу пісень, поширених протягом доби, а також не менше 25 відсотків загального обсягу пісень, поширених у кожному проміжку часу між 07.00 та 14.00 і між 15.00 та 22.00.

4) Обсяг частки пісень державною мовою та/або іноземними мовами, які є офіційними мовами Європейського Союзу, визначається в ліцензії на мовлення телерадіоорганізації, яка здійснює радіомовлення.

5) Телерадіоорганізації при здійсненні радіомовлення забезпечують не менше 60 відсотків добового обсягу ведення передач, у тому числі новинно-аналітичних блоків, розважальних передач (дикторами, ведучими радіопередач) державною мовою.

Стаття 10.

Мова аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації

1)
Телерадіоорганізації здійснюють мовлення державною мовою. Обов’язковий (мінімальний) обсяг мовлення державною мовою для телерадіоорганізацій окремих категорій мовлення встановлюється цим Законом. Допустимий обсяг мовлення мовами корінних народів, національних меншин України, мовами міжнародного спілкування встановлюється цим Законом.

2) У загальному тижневому обсязі мовлення телерадіоорганізацій загальнонаціональної і регіональної категорій мовлення, які відповідно до ліцензій здійснюють ефірне та/або багатоканальне (цифрове) мовлення з використанням радіочастотного ресурсу, передачі та/або фільми, виконані державною мовою, мають становити не менше 75 відсотків загальної тривалості передач та/або фільмів (або їх частин) у кожному проміжку часу між 07.00 та 18.00 і між 18.00 та 22.00.

4) Телерадіоорганізації, які відповідно до ліцензії, виданої Національною радою, здійснюють ефірне та/або багатоканальне (цифрове) мовлення з використанням радіочастотного ресурсу та/або супутникове мовлення, забезпечують частку передач новин державною мовою в обсязі не менше 75 відсотків загальної тривалості всіх передач новин, поширених телерадіоорганізацією у кожному проміжку часу між 07.00 та 18.00 і між 18.00 та 22.00. [...]

Телерадіоорганізації, які відповідно до ліцензії, виданої Національною радою, здійснюють мовлення мовами корінних народів України, незалежно від категорії мовлення забезпечують сумарний тижневий обсяг телемовлення державною мовою та мовами корінних народів України в обсязі не менше 75 відсотків, при цьому не менше 30 відсотків - державною мовою, та забезпечують сумарний тижневий обсяг радіомовлення державною мовою, у тому числі передач новин, інформаційно-аналітичних та розважальних передач (ведучими (дикторами) радіопередач), в обсязі не менше 30 відсотків.

Loi sur la télévision et la radio (1994-2019)

Article 4

Principes fondamentaux de la politique de l'État dans le domaine de la télévision et de la radiodiffusion

1)
L'État pratique une
politique protectionniste pour la diffusion d'émissions et la transmission de la production nationale.

2) L'État crée les conditions pour la fourniture des services de radiodiffusion des besoins culturels et d'information pour les citoyens de l'Ukraine, ainsi que des besoins des Ukrainiens de souche vivant en dehors de l'Ukraine.

3) L'État soutient l'intégration des sujets d'information dans le domaine de la radiodiffusion télévisuelle et radiophonique (radiodiffuseurs et prestataires d'émissions) au sein des organismes autonomes.

4) L'État ne doit pas entraver la réception directe d'émissions de télévision et de radio d'autres pays qui sont diffusés
dans une langue nationale minoritaire ou une langue régionale similaire.

Article 9

Protection des intérêts de la production étatique et nationale de télévision et de radio

1)
Dans la capacité totale de radiodiffusion de chaque organisme de radiodiffusion, au moins 50 % doivent être des produits audiovisuels nationaux.

2) Les organismes de radiodiffusion (sauf dans les cas prévus à la troisième partie du présent article) veillent à ce que la part des chansons (œuvres orales et musicales)
dans la langue officielle représente au moins 35% du volume total des chansons distribuées pendant la journée et au moins 35% du volume total des chansons diffusées entre 7h et 14h à chaque fois et entre 15h et 22h.

3) Dans la radiodiffusion des organismes de radiodiffusion qui diffusent des œuvres musicales, parmi lesquelles la proportion de chansons dans les langues officielles de l'Union européenne en vertu de la licence est d'au moins 60% du nombre total de chansons distribuées pendant la journée et d'au moins 60% du volume total de chansons distribuées dans chaque période entre 7h00 et 14h00 et entre 15h00 et 22h00,
il doit être garanti que le nombre de chansons dans la langue nationale représente au moins 25% du nombre total de chansons distribuées pendant la journée et au moins 25% du volume total chansons diffusées entre 7h00 et 14h00 et entre 15h00 et 22h00.

4) Le volume des chansons dans la langue officielle et/ou dans les langues étrangères qui sont des langues officielles de l'Union européenne est défini dans la licence de radiodiffusion de l'organisme de radiodiffusion.

5) Les organismes de radiodiffusion et de télédiffusion doivent fournir au moins 60% du volume de diffusion quotidienne, y compris les blocs d'informations et d'analyses, les émissions de divertissement (annonceurs d'émission)
dans la langue officielle.

Article 10

Langue des médias audiovisuels (électroniques)

1)
Les radiodiffuseurs sont tenus de diffuser dans la langue officielle. Le volume minimum obligatoire de radiodiffusion dans la langue officielle pour certaines catégories d'organismes de radiodiffusion est fixé par la présente loi. Le volume autorisé de la radiodiffusion dans les langues des peuples autochtones, les minorités nationales de l'Ukraine, les langues de communication internationale est fixé par la présente loi.

2) Dans l'ensemble de la radiodiffusion diffusion hebdomadaire totale des radiodiffuseurs nationaux et régionaux qui, sous licences, diffusent et/ou transmettent plusieurs canaux (numériques) en utilisant des ressources de radiofréquence, des transmissions et/ou les films réalisés dans la langue officielle doivent être d'au moins 75% de la longueur totale des émissions et/ou des films (ou des parties de ceux-ci) au cours de chaque période comprise entre 7h00 et 18h00 et entre 18h00 et 22h00.

4) Les radiodiffuseurs qui, en vertu d'une licence émise par le Conseil national, transmettent ou diffusent des canaux (numériques) multicanaux à l'aide des ressources de radiofréquence et/ou par satellite, doivent fournir une part des émissions de nouvelles dans la langue officielle à hauteur d'au moins 75% de la durée totale de toutes les émissions de nouvelles, pour la télévision commune et l'organisation de la radio dans chaque période entre 07h00 et 18h00 et entre 18h00 et 22h00.

Les radiodiffuseurs qui, conformément à la licence émise par le Conseil national, diffusent dans les langues des peuples autochtones d'Ukraine, quelle que soit la catégorie de radiodiffusion, doivent fournir un volume hebdomadaire total de radiodiffusion dans la langue officielle et dans les langues autochtones d'Ukraine à hauteur d'au moins 75% et au moins 30% dans la langue officielle, et fournir un volume hebdomadaire total de radiodiffusion dans la langue officielle, y compris les émissions de nouvelles, d'informations, d'analyses et de divertissement (diffuseurs hôtes) dans la mesure où ce n'est pas moins de 30 %.


 

ЗАКОН Про місцеве самоврядування в Україні (1997-2019)

Стаття 32.

Повноваження у сфері освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать:

а) власні (самоврядні) повноваження:

1. управління закладами освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення;

2. забезпечення здобуття повної загальної середньої, професійно-технічної освіти у державних і комунальних загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладах, вищої освіти у комунальних вищих навчальних закладах, створення необхідних умов для виховання дітей, молоді, розвитку їх здібностей, трудового навчання, професійної орієнтації, продуктивної праці учнів, сприяння діяльності дошкільних та позашкільних навчально-виховних закладів, дитячих, молодіжних та науково-просвітницьких організацій;

б) делеговані повноваження:

1. забезпечення в межах наданих повноважень доступності і безоплатності освіти і медичного обслуговування на відповідній території, можливості отримання освіти державною мовою, а в межах території, на якій поширена регіональна мова, - цією регіональною мовою або мовою меншини згідно з нормами статті 20 Закону України "Про засади державної мовної політики";

Loi sur l'autonomie locale en Ukraine (1997-2019)

Article 32

Pouvoirs dans les domaines de l'éducation, des soins de santé, de la culture, de l'éducation physique et des sports

Les organismes exécutifs des conseils de village, de canton et de ville sont:

a) Les pouvoirs exclusifs (autonomes):

1. la gestion des établissements d'enseignement, de santé, de culture, d'éducation physique et des sports, des établissements de santé appartenant aux collectivités territoriales ou transférés à celles-ci, des établissements pour les jeunes adolescents sur le lieu de résidence, l'organisation de leur soutien logistique et financier;

2. l'acquisition garantie d'un enseignement professionnel secondaire général complet dans l'enseignement général public et municipal, les écoles professionnelles et l'enseignement supérieur dans les établissements d'enseignement supérieur municipaux en créant les conditions nécessaires à l'éducation des enfants, des jeunes, du développement de leurs capacités, de la formation professionnelle, de l'orientation professionnelle, du travail productif des élèves, de la promotion des activités des établissements d'enseignement préscolaire et parascolaire, des enfants, des jeunes et des organisations scientifiques et pédagogiques;

b) Les pouvoirs délégués:

1. la garantie, dans les limites des pouvoirs accordés, de la disponibilité et de la gratuité de l'enseignement et des soins médicaux sur le territoire respectif, la possibilité de recevoir un enseignement dans la langue officielle et,
dans le territoire où la langue régionale est parlée, dans cette langue régionale ou minoritaire en conformité avec les dispositions de l'article 20 de la Loi ukrainienne «sur les principes de la politique linguistique de l'État»;

 

ЗАКОН Про кінематографію (1998-2019)

Стаття 6.

Мова у галузі кінематографії

Застосування мов у галузі кінематографії здійснюється відповідно до Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної";

Стаття 14.

Порядок розповсюдження і демонстрування фільмів

Розповсюдження і демонстрування фільмів в Україні здійснюються відповідно до затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері кінематографії технічних стандартів, норм та правил розповсюдження і демонстрування фільмів. Дотримання цих стандартів, норм та правил є обов’язковим для суб’єктів кінематографії незалежно від форм власності.

Розповсюдження державної та інших мов при розповсюдженні та демонструванні фільмів визначаються Законом України "Про забезпечення функціонування української мови як державної".

[...]

Стаття 15.

Права та умови розповсюдження і демонстрування фільму

Право на розповсюдження і демонстрування національних та іноземних фільмів на всіх видах носіїв зображення надається суб’єктам кінематографії центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кінематографії. Документом, який засвідчує це право та визначає умови розповсюдження і демонстрування, є державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів. Фільми, на які видані державні посвідчення на право розповсюдження і демонстрування, вносяться до державного реєстру фільмів. Положення про державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів затверджується Кабінетом Міністрів України.

[...]

наявності у фільмі матеріалів (висловлювань, дій тощо), які пропагують війну, насильство, жорстокість, фашизм і неофашизм, спрямовані на ліквідацію незалежності України, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, приниження нації, приниження чи зневажання державної мови, неповагу до національних і релігійних святинь, приниження особистості, що пропагують невігластво, неповагу до батьків, а також наркоманію, токсикоманію, алкоголізм та інші шкідливі звички; фільми порнографічного характеру, що підтверджується висновком експертної комісії з питань розповсюдження і демонстрування фільмів;

Loi sur la cinématographie (1998-2019)

Article 6

Langue dans la cinématographie

L'
emploi des langues dans le domaine de la cinématographie doit être effectué conformément à la loi ukrainienne «sur le fonctionnement de la langue ukrainienne en tant que langue officielle»;

Article 14

Procédure de distribution et de diffusion des films


La distribution et la projection de films en Ukraine doivent être effectuées conformément à l'approbation de l'autorité exécutive centrale, qui assure l'élaboration de la politique de l'État dans le domaine des règles cinématographiques, des normes et des règles techniques pour la distribution et la projection de films. Le respect de ces normes, de ces règles et des réglementations est obligatoire pour les intervenants de la cinématographie, quel que soit leur propriétaire.

La répartition dans la langue officielle et des autres langues lors de la distribution et de la projection de films est déterminée par la loi ukrainienne «sur le fonctionnement de la langue ukrainienne en tant que langue officielle».

[...]

Article 15

Droits et conditions de distribution et de diffusion des films


Le droit de distribuer et de montrer des films nationaux et étrangers sur tous les types de supports d'image est accordé aux entreprises cinématographiques par l'organisme exécutif central qui met en œuvre la politique de l'État dans le domaine de la cinématographie. Un document qui certifie ce droit et définit les conditions de distribution et de présentation est un certificat d'État pour le droit de distribuer et de diffuser des films. Les films ayant reçu un certificat d'État de distribution et de diffusion sont inscrits au registre national des films. Le règlement sur le certificat d'État pour la distribution et la diffusion de films est approuvé par le Cabinet des ministres de l'Ukraine.

[...]

La présence chez les entreprises cinématographiques (déclarations, actions, etc.) qui encouragent la guerre, la violence, la cruauté, le fascisme et le néofascisme, visant à éliminer l'indépendance de l'Ukraine, incitant à la haine ethnique, raciale, religieuse, à l'humiliation de la nation, à l'humiliation ou
au non-respect de la langue officielle, des sanctuaires religieux, à l'humiliation d'une personne qui favorise l'ignorance, le manque de respect pour les parents, ainsi qu'aux narcotiques, à la toxicomanie, à l'alcoolisme et à d'autres mauvaises habitudes tels les films pornographiques, comme en témoigne la conclusion de la Commission d'experts sur la distribution et la diffusion des films;


 

ЗАКОН Про загальну середню освіту (1999-2019)

Стаття 5.

Завдання загальної середньої освіти


Завданнями загальної середньої освіти є:

- виховання громадянина України;

[...]

- виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної мови, регіональних мов або мов меншин та рідної мови, національних цінностей Українського народу та інших народів і націй;

[...]

Стаття 7.

Мова навчання і виховання у закладах загальної середньої освіти

1) Мовою загальної середньої освіти в Україні є державна мова.

2) Застосування мов у загальній середній освіті визначається законами України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" та "Про освіту".

3) Дітям з особливими освітніми потребами забезпечується право на навчання за допомогою найбільш прийнятних для таких осіб методів і способів спілкування, зокрема, навчання жестовою мовою та рельєфно-крапковим шрифтом (шрифтом Брайля).

Loi sur l'enseignement secondaire général (1999-2019)- abrogée

Article 5

Tâches de l'enseignement secondaire général

Les objectifs de l'enseignement secondaire général sont les suivants:

- l'éducation du citoyen ukrainien;

[...]

- cultiver une attitude respectueuse envers la famille, le respect des traditions et des coutumes nationales, de la langue officielle, des langues régionales ou minoritaires et de la langue maternelle, des valeurs nationales du peuple ukrainien et des autres peuples et nations;

[...]

Article 7

Langue d'enseignement et de formation dans les établissements d'enseignement secondaire général

1)
La langue de l'enseignement secondaire général en Ukraine est la langue officielle.

2) L'emploi des langues dans l'enseignement secondaire général est régie par les lois ukrainiennes «sur le fonctionnement de la langue ukrainienne en tant que langue officielle» et «sur l'éducation».

3) Les enfants ayant des besoins pédagogiques particuliers ont le droit d'étudier en utilisant les méthodes et les techniques de communication les plus appropriées, telles que
la langue des signes et le braille.

ЗАКОН Про судоустрій і статус суддів (2010-2018)

Стаття 12.

Мова судочинства і діловодства в судах

1) Судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.

2) Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою.

3) Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.

Стаття 65.

Вимоги до кандидатів на посаду судді

1)
На посаду судді може бути рекомендований громадянин України, не молодший двадцяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.

Стаття 69.

Відбірковий іспит

1)
Відбірковий іспит проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у формі анонімного тестування з метою перевірки рівня загальних теоретичних знань кандидата на посаду судді в галузі права, володіння ним державною мовою, особистих морально-психологічних якостей кандидата.

Стаття 154.

Помічники суддів судів загальної юрисдикції

2)
Помічником судді може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту і вільно володіє державною мовою. Помічники суддів Верховного Суду України повинні також мати стаж роботи в галузі права не менше трьох років.

Loi sur le pouvoir judiciaire et le statut des juges (2010-2018)

Article 12

Langue de la justice et de la procédure judiciaire

1)
La procédure devant les tribunaux ukrainiens doit se dérouler
dans la langue officielle
.

2) Les tribunaux garantissent
l'égalité des droits des citoyens dans la procédure judiciaire sur la base de la langue.

3) Les tribunaux utilisent
la langue officielle dans le processus judiciaire et garantissent le droit des citoyens à utiliser leur langue maternelle ou la langue qu'ils maîtrisent
devant les tribunaux.

Article 65

Exigences pour les candidats au poste de juge

1)
Un citoyen ukrainien âgé d'au moins vingt-cinq ans, titulaire d'un diplôme en droit et d'une expérience juridique d'au moins trois ans, ayant vécu en Ukraine pendant au moins dix ans et
parlant couramment la langue officielle peut être recommandé pour le poste de juge.

Article 69

Examen de sélection

1)
L'examen de qualification est effectué par la Haute Commission de qualification des juges d'Ukraine sous la forme de tests anonymes afin de vérifier le niveau de connaissances théoriques générales du candidat au poste de juge dans le domaine du droit,
sa maîtrise de la langue officielle, ses qualités morales et psychologiques personnelles.

Article 154

Adjoints des juges dans les tribunaux de juridiction générale

2)
Un juge adjoint peut être un citoyen ukrainien titulaire d'un diplôme en droit et
maîtrisant la langue officielle. Les juges adjoints de la Cour suprême d'Ukraine doivent également avoir moins de trois ans d'expérience dans le domaine du droit.

ЗАКОН Про біженців та осіб,
які потребують додаткового або тимчасового захисту (2012)

Стаття 8.

Порядок попереднього розгляду заяв

2)
За бажанням заявника участь у попередньому розгляді заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, бере адвокат. Призначення адвоката для надання правової допомоги заявникові здійснюється в установленому порядку.

3) Під час співбесіди заявнику, який не володіє українською або російською мовами, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, забезпечує перекладача з мови, якою заявник може спілкуватися. Заявник має право залучити перекладача за свій рахунок або за рахунок інших юридичних чи фізичних осіб. Перекладач повинен дотримуватися конфіденційності з обов'язковим оформленням центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, розписки про нерозголошення відомостей, що містяться в особовій справі заявника.

LOI sur les réfugiés et les personnes
ayant besoin d’une protection supplémentaire ou temporaire (2012)

Article 8

Procédure d’examen préliminaire des demandes

2)
À la demande du requérant, un avocat doit participer à l’examen préliminaire de la demande de reconnaissance du statut de réfugié ou d'une personne ayant besoin d’une protection supplémentaire. La désignation d’un avocat pour fournir une assistance juridique au requérant est effectuée selon la procédure prescrite.

3) Au cours de l’entretien d’un
requérant qui ne parle ni l’ukrainien ni le russe, l’organisme exécutif central chargé de la mise en œuvre de la politique de l’État dans le domaine des réfugiés et des personnes ayant besoin d’une protection supplémentaire ou temporaire doit fournir un interprète dans la langue dans laquelle le requérant peut communiquer. Celui-ci a le droit de faire appel à un interprète à ses propres frais ou aux frais d’autres personnes morales ou physiques. Le traducteur doit respecter la confidentialité avec l’enregistrement obligatoire par l’organisme exécutif central mettant en œuvre la politique de l’État dans le domaine des réfugiés et des personnes ayant besoin d’une protection supplémentaire ou temporaire, un récépissé pour non-divulgation des informations contenues dans le dossier personnel du requérant.

 

 ЗАКОН УКРАЇНИ № 2778–VI Про культуру

14 грудня 2010 року

Стаття 5.

Мова у сфері культури

1)
Застосування мов у сфері культури гарантується Конституцією України та визначається законами України про мови.

2) Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування державної мови у сфері культури, гарантує вільне використання мов усіх національних меншин України.

Loi de l'Ukraine sur la culture n° 2778-VI

Le 14 décembre 2010

Article 5

La langue dans la culture

1)
L'emploi de la langue dans le domaine culturel est garanti par la Constitution de l'Ukraine et est régi par la législation de l'Ukraine sur la langue.

2) L'État assure le développement et le fonctionnement complet de la langue dans la culture et
garantit le libre usage des langues de toutes les minorités nationales en Ukraine.

ЗАКОН Про Регламент Верховної Ради України (2010-2019)

Стаття 2.

Місце проведення та мова ведення засідань Верховної Ради

1)
Верховна Рада проводить засідання у будинку Верховної Ради (місто Київ, вул. Грушевського, 5).

2)
[Скасована стаття

3) Мовою роботи Верховної Ради, її органів та посадових осіб є державна мова.

Стаття 198.

Вимоги до текстів міжнародних договорів України, які подаються на розгляд Верховної Ради

1)
Посвідчені копії офіційних текстів двосторонніх міжнародних договорів України подаються для надання згоди на їх обов'язковість Верховній Раді державною мовою і мовою іншої договірної сторони. Ці тексти повинні бути автентичними. За наявності тексту третьою мовою, який згідно з міжнародним договором України повинен мати перевагу в разі розбіжностей у тлумаченні сторонами його положень, додається посвідчена офіційна копія тексту третьою мовою.

2) Посвідчені копії офіційних текстів багатосторонніх міжнародних договорів України подаються для надання згоди на обов'язковість Верховній Раді мовою оригіналу разом з їх офіційним перекладом державною мовою. Водночас подаються застереження, заперечення щодо застережень інших договірних сторін у разі наявності таких застережень і заперечень.

Loi sur la réglementation de la Verkhovna Rada d'Ukraine (2010-2019)

Article 2

Lieu et langue des réunions de la Verkhovna Rada

1)
La Verkhovna Rada tient ses assemblées à la Verkhovna Rada (Kiev, 5 rue Hrushevskogo).

2) [Abrogé]

3) La langue de travail de la Verkhovna Rada, de ses organismes et de ses fonctionnaires est la langue officielle.

Article 198

Exigences des textes des traités internationaux de l'Ukraine, qui sont soumis à la Verkhovna Rada

1) Des copies certifiées conformes aux textes officiels des traités internationaux bilatéraux de l'Ukraine sont soumises afin de consentir à leur caractère contraignant pour la Verkhovna Rada dans la langue officielle et dans la langue de l'autre partie contractante. Ces textes doivent être authentiques. En présence du texte dans la troisième langue qui, selon l'accord international de l'Ukraine, devrait prévaloir en cas de divergence d'interprétation de ses dispositions par les parties, une copie officielle certifiée conforme du texte dans la troisième langue est ajoutée.

2) Des copies certifiées conformes aux textes officiels des traités internationaux multilatéraux de l'Ukraine sont soumises pour consentement à lier la Verkhovna Rada dans la langue d'origine, accompagnées de leur traduction officielle dans la langue officielle. Dans le même temps, des réserves, des objections aux réserves d'autres parties contractantes devraient être déposées en cas de ces réserves et objections.

Закон україни Про вибори народних депутатів України (2012)

Стаття 27.

Порядок утворення окружної виборчої комісії

5)
У поданні кандидатур до складу окружних виборчих комісій зазначаються:

1. прізвище, ім'я (усі власні імена), по батькові (за наявності) особи;
2. число, місяць, рік народження;
3. громадянство особи;
4. місце проживання та адреса житла особи, а також контактні телефони;
5. володіння державною мовою;
6. освіта;

[...]

Стаття 69.

Матеріали передвиборної агітації

6)
[...] Якщо друковані матеріали передвиборної агітації виконувалися регіональною мовою або мовою меншини, до кожного примірника такого матеріалу додається його переклад державною мовою.

Loi sur l'élection des députés du peuple d'Ukraine (2012)

Article 27

Procédure de constitution d'une commission électorale de circonscription

5)
La présentation des candidats aux commissions électorales de circonscription doit indiquer :

1. le nom, le prénom (tous les prénoms), le patronyme (le cas échéant) de la personne;
2. le jour, le mois et l'année de naissance;
3. la nationalité de la personne;
4. le lieu de résidence et l'adresse du logement de la personne, ainsi que le téléphone de contact;
5.
la maîtrise de la langue officielle;
6. le degré d'instruction;

[...]

Article 69

Matériel de campagne électorale

6)
[...] Si le matériel de campagne imprimé est dans la langue régionale ou minoritaire, chaque exemplaire de ce matériel doit être accompagné d'une traduction dans la langue officielle.

ЗАКОН Про державну службу (2016)

Стаття 4.

Принципи державної служби

1)
Державна служба здійснюється з дотриманням таких принципів:

1. верховенства права - забезпечення пріоритету прав і свобод людини і громадянина відповідно до Конституції України, що визначають зміст та спрямованість діяльності державного службовця під час виконання завдань і функцій держави;

2. законності - обов’язок державного службовця діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

3. професіоналізму - компетентне, об’єктивне і неупереджене виконання посадових обов’язків, постійне підвищення державним службовцем рівня своєї професійної компетентності, вільне володіння державною мовою і, за потреби, регіональною мовою або мовою національних меншин, визначеною відповідно до закону;

Стаття 13.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби

1)
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, забезпечує функціональне управління державною службою в державних органах.

3) Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби:

1. забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби;

6. організовує із залученням навчальних закладів навчання державних службовців з метою удосконалення рівня володіння ними державною мовою, регіональною мовою або мовою національних меншин, а також іноземною мовою, яка є офіційною мовою Ради Європи, у випадках, якщо володіння такою мовою є обов’язковим відповідно до цього Закону; [...]

Loi sur la fonction publique (2016)

Article 4

Principes de la fonction publique

1)
Le service public est exercé conformément aux principes suivants:

1. L'État de droit - garantir la priorité des droits et libertés de l'homme et du citoyen, conformément à la Constitution de l'Ukraine, qui détermine le contenu et l'orientation de l'activité d'un fonctionnaire dans l'exercice des tâches et des fonctions de l'État;

2. La légalité - il est du devoir d'un fonctionnaire d'agir uniquement sur la base de la Constitution et des lois de l'Ukraine, et dans les limites des pouvoirs et de la manière prévus;

3. Le professionnalisme - l'exercice compétent, objectif et impartial des fonctions officielles, l'amélioration constante du niveau de compétence professionnelle d'un fonctionnaire,
la maîtrise de la langue officielle et, s'il est nécessaire, de la langue de la minorité régionale ou nationale, déterminée conformément à la loi; [...]

Article 13

Organisme exécutif central, qui assure la formation et la mise en œuvre de la politique de l'État dans le domaine de la fonction publique

1)
L'organisme central du pouvoir exécutif, qui prévoit la formation et la mise en œuvre de la politique de l'État dans le domaine de la fonction publique, doit assurer la gestion fonctionnelle de la fonction publique dans les organismes de l'État.

3) L'organisme central du pouvoir exécutif, qui prévoit la formation et la mise en œuvre de la politique de l'État dans le domaine de la fonction publique, doit:

1. assurer la formation et la mise en œuvre de la politique de l'État dans le domaine de la fonction publique;

6. organiser, avec la participation des établissements d'enseignement, la formation des fonctionnaires afin
d'améliorer leur niveau de maîtrise dans la langue officielle, dans la langue régionale ou nationale minoritaire, ainsi que dans une langue étrangère, qui est une langue officielle du Conseil de l'Europe, où cette langue est obligatoire en vertu de la présente loi; [...]


 

Цивільний процесуальний кодекс ( 2018)

Стаття 9.

Мова цивільного судочинства

1) Цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою.

2) Суди забезпечують рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою.

3) Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасникам судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.

4) Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.

Code de procédure civile (2018)

Article 9

Langue de la procédure civile

1)
Toute procédure civile devant les tribunaux doit se dérouler
dans la langue officielle.

2) Les tribunaux assurent l'égalité des droits des justiciables à une procédure judiciaire sur une base linguistique.

3) Les tribunaux doivent utiliser
la langue officielle dans la procédure judiciaire et garantissent le droit des justiciables d'employer leur langue maternelle ou la langue qu'ils
maîtrisent devant les tribunaux.

4) Les participants à une action en justice qui ne parlent pas ou ne maîtrisent pas la langue officielle ont le droit de faire des déclarations, de fournir des explications, de comparaître devant le tribunal et de faire une demande dans leur langue maternelle ou la langue qu'ils maîtrisent en utilisant les services d'un interprète, conformément à la procédure établie par le présent code.


 

Кодекс адміністративного судочинства (2005-2019)

Стаття 15.

Мова судочинства та діловодства в адміністративних судах

1)
Судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.

2) Суди забезпечують рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою.

3) Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.

4) Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.

Стаття 71.

Перекладач

1) Перекладачем є особа, яка вільно володіє мовою, якою здійснюється адміністративне судочинство, та іншою мовою, знання якої необхідне для усного або письмового перекладу з однієї мови на іншу, а також особа, яка володіє технікою спілкування з глухими, німими чи глухонімими.

3) Перекладач має право відмовитися від участі в адміністративному судочинстві, якщо він не володіє мовою в обсязі, необхідному для перекладу, право ставити питання з метою уточнення перекладу, а також право на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов’язаних із викликом до суду.

4) Перекладач зобов’язаний з’являтися до суду за його викликом, здійснювати повний і правильний переклад, посвідчувати правильність перекладу своїм підписом на процесуальних документах, що вручаються сторонам у перекладі на їх рідну мову або мову, якою вони володіють. За відсутності заперечень учасників справи перекладач може брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Code de procédure administrative (2005-2019)

Article 15

Langue de la procédure judiciaire et du greffe dans les tribunaux administratifs

1) Toute procédure judiciaire et administrative devant les tribunaux administratifs doit se dérouler dans la langue officielle.

2) Les tribunaux garantissent l'égalité des droits des justiciables sur une base linguistique.

3) Les tribunaux doivent utiliser
la langue officielle dans la procédure judiciaire et garantissent le droit des justiciables d'employer leur langue maternelle ou la langue qu'ils maîtrisent devant les tribunaux.

4) Les participants à une action en justice qui ne parlent pas ou ne maîtrisent pas
la langue officielle ont le droit de faire des déclarations, de fournir des explications, de comparaître devant le tribunal et de faire une demande dans leur langue maternelle ou dans la langue qu'ils maîtrisent en utilisant les services d'un interprète
, conformément à la procédure établie par le présent Code.

Article 71

Traducteur

1)
Un traducteur est une personne qui parle
la langue dans laquelle se déroule la procédure administrative et une autre langue dont la connaissance est requise pour l'interprétation ou la traduction d'une langue dans une autre, ainsi qu'une personne qui maîtrise la communication avec les sourds, les muets ou les sourds-muets.

3) Le traducteur a le droit de refuser de participer à la procédure administrative
s'il ne maîtrise pas la langue nécessaire pour la traduction, il a le droit de poser des questions afin d'obtenir des éclaircissements sur la traduction, ainsi que le droit à un travail rémunéré et celui d'être indemnisé pour les frais liés à la convocation par le tribunal.

4) Le traducteur est tenu de se présenter devant le tribunal lors de sa convocation, de faire une traduction complète et exacte, de certifier l'exactitude de la traduction avec sa signature sur les actes de procédure qui sont remis aux parties avec la traduction dans leur langue maternelle ou la langue qu'ils maîtrisent. En l'absence d'objection des participants à l'affaire, le traducteur peut participer à l'audience en mode vidéo-conférence.



 

Кримінальний процесуальний кодекс (2012-2018)

Стаття 10.

Рівність перед законом і судом

1)
Не може бути привілеїв чи обмежень у процесуальних правах, передбачених цим Кодексом, за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних чи інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, громадянства, освіти, роду занять, а також за мовними або іншими ознаками.

2) У випадках і порядку, передбачених цим Кодексом, певні категорії осіб (неповнолітні, іноземці, особи з розумовими і фізичними вадами тощо) під час кримінального провадження користуються додатковими гарантіями.

Стаття 29.

Мова, якою здійснюється кримінальне провадження

1)
Кримінальне провадження здійснюється державною мовою. Сторона обвинувачення, слідчий суддя та суд складають процесуальні документи державною мовою.

2) Особа повідомляється про підозру у вчиненні кримінального правопорушення державною мовою або будь-якою іншою мовою, якою вона достатньо володіє для розуміння суті підозри у вчиненні кримінального правопорушення.

3) Слідчий суддя, суд, прокурор, слідчий забезпечують учасникам кримінального провадження, які не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, право давати показання, заявляти клопотання і подавати скарги, виступати в суді рідною або іншою мовою, якою вони володіють, користуючись у разі необхідності послугами перекладача в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Стаття 68.

Перекладач

1)
У разі необхідності у кримінальному провадженні перекладу пояснень, показань або документів сторони кримінального провадження або слідчий суддя чи суд залучають відповідного перекладача (сурдоперекладача).

2) Перекладач має право:

1. ставити запитання з метою уточнень для правильного перекладу;

2. знайомитися з протоколами процесуальних дій, в яких він брав участь, і подавати до них зауваження;

3. одержати винагороду за виконаний переклад та відшкодування витрат, пов’язаних із його залученням до кримінального провадження;

4. заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом.

3) Перекладач зобов’язаний:

3. здійснювати повний і правильний переклад, посвідчувати правильність перекладу своїм підписом;

5) За завідомо неправильний переклад або за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків перекладач несе відповідальність, встановлену законом.

Code de procédure pénale (2012-2018)

Article 10

Égalité devant la loi et le tribunal

1)
Il ne peut y avoir de privilèges ou de restrictions dans les droits procéduraux prévus dans le présent Code en raison de la race, de la couleur de la peau, des convictions politiques, religieuses ou autres, du sexe, de l'origine ethnique et sociale, du statut de propriété, du lieu de résidence, de la nationalité, de l'instruction, de la profession, ainsi que
de la langue ou d'autres caractéristiques.

2) Dans certains cas et selon la procédure prévus par le présent Code, certaines catégories de personnes (mineurs, étrangers, handicapés mentaux et physiques, etc.) bénéficient de garanties supplémentaires pendant la procédure pénale.

Article 29

Langue employée dans la procédure pénale

1)
La procédure pénale doit se dérouler dans la langue officielle. Le parquet, le juge d'instruction et le tribunal doivent rédiger les actes de procédure dans la langue officielle.

2) Le justiciable doit être informé de toute accusation d'infraction pénale
dans la langue officielle ou dans toute autre langue qu'il maîtrise suffisamment pour comprendre la nature de l'accusation d'une infraction pénale.

3) Le juge d'instruction, le tribunal, le procureur et l'enquêteur doivent accorder aux participants à la procédure pénale qui ne parlent pas ou ne maîtrisent pas suffisamment la langue officielle le droit de témoigner, de présenter une requête et de déposer une plainte, de s'exprimer devant le tribunal dans leur langue maternelle ou dans une autre langue qu'ils maîtrisent, et de recourir si c'est nécessaire aux services d'un interprète selon la manière prescrite par le présent Code.

Article 68

Le traducteur

1)
S'il est nécessaire dans la procédure d'une traduction des explications, des témoignages ou des documents de la partie à la procédure pénale, le juge d'instruction ou le tribunal fait appel à un traducteur qualifié (interprète) dans la procédure pénale.

2) Le traducteur a le droit:

1. de poser des questions pour obtenir des éclaircissements sur la traduction exacte;

2. de se familiariser avec les protocoles des actes de procédure auxquels il a participé et leur soumettre des observations;

3. de recevoir une rémunération pour la traduction effectuée et le remboursement des frais liés à son implication dans une procédure pénale;

4. de déposer une demande de cautionnement dans les cas prévus par la loi.

3) Le traducteur a l'obligation :

3. de faire une traduction complète et exacte, et de certifier l'exactitude de la traduction avec sa signature;

5) pour une traduction délibérément inexacte ou pour un refus sans motif valable d'exercer les fonctions qui lui sont assignées, le traducteur est responsable en vertu de la loi.


 

ЗАКОН Про вищу освіту (2014-2019)

Стаття 45.

Зовнішнє незалежне оцінювання

1)
Зовнішнє незалежне оцінювання - це оцінювання результатів навчання, здобутих на певному освітньому рівні, яке здійснюється спеціально уповноваженою державою установою.

Зовнішнє незалежне оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти, використовується для прийому до закладів вищої освіти на конкурсній основі.

[...]

11) Завдання сертифікаційної роботи зовнішнього незалежного оцінювання укладаються державною мовою. За бажанням особи завдання надаються у перекладі регіональною мовою або мовою меншин, якщо цією мовою здійснюється навчання у системі середньої освіти (крім завдань з української мови і літератури та іноземних мов).

12) Вступні випробування, якщо такі передбачені цим Законом, проводяться державною мовою або, за бажанням вступника, іншою мовою, якою здійснюється навчання в цьому закладі вищої освіти.

Стаття 48.

Мова освітнього процесу у вищих навчальних закладах

1)
Мовою освітнього процесу у вищих навчальних закладах є державна мова.

2) Застосування мов у вищих навчальних закладах визначають закони України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" та "Про освіту".

3) Для іноземних громадян, осіб без громадянства, які бажають здобувати вищу освіту за кошти фізичних або юридичних осіб, навчання може здійснюватися іноземною мовою. При цьому заклади вищої освіти забезпечують вивчення такими особами державної мови.

4) Заклад вищої освіти має право прийняти рішення про викладання однієї, кількох або усіх дисциплін, виконання індивідуальних завдань та проведення контрольних заходів англійською мовою, забезпечивши при цьому можливість вивчення відповідних дисциплін державною мовою"

Loi sur l'enseignement supérieur (2014-2019)

Article 45

Évaluation externe indépendante

1)
L'évaluation externe indépendante est l'évaluation des résultats d'apprentissage obtenus à un niveau d'enseignement particulier, réalisée par une institution publique spécialement autorisée.

Une évaluation externe indépendante des résultats d'apprentissage obtenus dans un établissement enseignement secondaire général complet est utilisée pour l'admission dans les établissements d'enseignement supérieur sur une base compétitive.

[...]

11) Les tâches du travail de certification de l'évaluation externe indépendante doivent être achevées dans la langue officielle. À la demande de l'individu, les travaux sont traduits dans les langues régionales ou minoritaires si le système d'enseignement secondaire (à l'exception de la langue et de la littérature ukrainiennes et des langues étrangères) est enseigné dans cette langue.

12) Les tests d'admission, s'ils sont prévus par la présente loi, doivent être effectués
dans la langue officielle ou, à la demande du participant, dans une autre langue enseignée dans cet établissement d'enseignement supérieur.

Article 48

Langue de la pratique pédagogique dans les établissements d'enseignement supérieur

1)
La langue de la pratique pédagogique dans l'enseignement supérieur est la langue officielle.

2) L'emploi des langues dans les établissements d'enseignement supérieur est régie par les lois ukrainiennes «sur le fonctionnement de la langue ukrainienne en tant que langue officielle» et «sur l'éducation». 

3) Pour les ressortissants étrangers et les apatrides qui souhaitent obtenir un enseignement supérieur aux frais des personnes physiques ou morales, la formation peut être donnée dans une langue étrangère. En même temps, les établissements d'enseignement supérieur doivent proposer à ces étudiants des études dans la langue officielle.

4) L'établissement d'enseignement supérieur a le droit de décider de l'enseignement d'une, de plusieurs ou de toutes les disciplines, de l'achèvement des tâches individuelles et de la conduite des mesures de contrôle en anglais, tout en garantissant la possibilité d'étudier les disciplines pertinentes dans la langue officielle.


 

ЗАКОН Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний
захист журналістів (2001-2018)

Стаття 3.

Підстави та умови надання державної адресної підтримки засобам масової інформації

1)
Державна адресна підтримка надається виключно засобам масової інформації для дітей та юнацтва, для осіб з інвалідністю, спеціалізованим науковим виданням, що видаються науковими установами та навчальними закладами не нижче третього рівня акредитації, і засобам масової інформації, які цілеспрямовано сприяють розвитку мов та культур національних меншин України, а також періодичним виданням літературно-художнього напряму.

2) Державна підтримка засобу масової інформації припиняється у разі встановлення судом порушень засобом масової інформації вимог Конституції України, фактів зловживання свободою діяльності засобів масової інформації, що завдає матеріальної і моральної шкоди юридичним і фізичним особам. Відновлення державної підтримки можливе лише після виконання судового рішення у повному обсязі та не раніше ніж через рік після її припинення.

Loi sur le soutien de l'État aux médias
et à la sécurité sociale des journalistes (2001-2018)

Article 3

Motifs et conditions d'octroi d'un soutien ciblé de l'État aux médias

1)
Un soutien public ciblé est fourni exclusivement aux médias pour les enfants et les adolescents, aux personnes handicapées, aux publications scientifiques spécialisées publiées par des institutions scientifiques et des établissements d'enseignement au moins au troisième niveau d'accréditation, et aux médias
qui favorisent délibérément le développement des langues et des cultures des  minorités nationales de l'Ukraine, ainsi que des périodiques à orientation littéraire et artistique.

2) Le soutien de l'État aux médias doit prendre fin si un tribunal conclut que les médias enfreignent les exigences de la Constitution de l'Ukraine, les faits d'abus de la liberté d'activité des médias, qui causent un préjudice matériel et moral aux personnes morales et physiques. Le rétablissement du soutien de l'État n'est possible qu'après la mise en œuvre complète d'une décision de justice et au plus tôt un an après sa fin.


 

Закон Про видавничу справу (1997-2018)

Стаття 3.

Мета видавничої справи Видавнича справа спрямована на:

задоволення потреб особи, суспільства, держави у видавничій, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак;

[...]

забезпечення доступу українського суспільства до загальнолюдських цінностей шляхом перекладу державною мовою кращих здобутків світової літератури, науки тощо, налагодження співпраці з іноземними видавництвами, українською діаспорою, укладення відповідних міжнародних угод;

здійснення книговидання російською мовою для забезпечення культурних потреб російського населення в Україні з урахуванням імпорту друкованої продукції;

здійснення книговидання мовами інших національних меншин в Україні;

збільшення кількості видань іноземними мовами, які поширювали б у світі знання про Україну;

[...]

Стаття 6.

Державна підтримка і особливості приватизації у видавничій справі

Приватизація книжкових, газетно-журнальних видавництв, підприємств поліграфії та книгорозповсюдження загальнодержавного значення, що мають на своєму балансі приміщення і/або оснащені високими технологіями для випуску високоякісної друкованої продукції та її поширення, може здійснюватися шляхом акціонування в такому порядку:

- 51% акцій залишається за державою;

- 25% акцій передається акціонованим поліграфічним та книготорговельним підприємствам;

- 24% акцій передається юридичним особам - видавцям, які випускають продукцію на даному поліграфічному підприємстві або розповсюджують її через дане підприємство оптового книгорозповсюдження, що перетворені в акціонерні товариства відкритого типу або є такими. Пакети акцій між ними розподіляються пропорційно до обсягів продукції, що друкується і розповсюджується.

Держава надає підтримку видавництвам, видавничим організаціям, поліграфічним та книготорговельним підприємствам, що випускають або розповсюджують не менше 50 відсотків продукції державною мовою та малотиражні (до 5 тисяч примірників) видання мовами малочисельних національних меншин, шляхом надання пільг по сплаті податків та зборів. Така підтримка надається і при вивезенні видавничої продукції, випущеної в Україні, та при ввезенні видавничої продукції вітчизняних видавців, виданої українською мовою та мовами малочисельних національних меншин, що проживають в Україні. Видавництвам, що спеціалізуються на випуску продукції рекламного та еротичного характеру, підтримка з боку держави не надається.

[...]

Стаття 8.

Мова у видавничій справі

У видавничій справі мова використовується відповідно до статті 10 Конституції України, Закону України "Про мови в Україні" та міжнародних договорів, ратифікованих Україною.

Вся друкована продукція, призначена для службового і ужиткового користування (бланки, форми, квитанції, квитки, посвідчення, дипломи тощо), що розповсюджується через державні підприємства, установи і організації, видається державною мовою.

Держава заохочує підготовку, виготовлення і розповсюдження друкованих видань державною мовою та мовами національних меншин, що проживають в Україні.

[...]

Loi sur l'édition (1997-2018)

Article 3

L'objectif des activités de l’édition vise les buts suivants: 

répondre aux besoins de l’individu, de la société, de l’État dans l’édition, indépendamment de la race, de la couleur, des convictions politiques, religieuses ou autres, du sexe, de l’origine ethnique et sociale, de la situation patrimoniale, du lieu de résidence, de la langue ou d’autres caractéristiques;

[...]

assurer l’accès de la société ukrainienne aux valeurs universelles en traduisant dans la langue officielle les meilleures réalisations de la littérature mondiale, de la science, etc., en établissant une coopération avec les maisons d’édition étrangères, la diaspora ukrainienne et en concluant des accords internationaux pertinents;

assurer
l’édition de livres en russe pour répondre aux besoins culturels de la population russe en Ukraine, en tenant compte de l’importation de documents imprimés;

publier dans les langues des autres minorités nationales en Ukraine;

augmenter le nombre de publications
en langues étrangères qui diffuseraient des connaissances sur l’Ukraine dans le monde;

[...]

Article 6

Soutien de l’État et particularités de la privatisation dans l’édition

La privatisation des maisons d’édition de livres, de journaux et de magazines, des imprimeries et des entreprises de distribution de livres d’importance nationale, qui ont des locaux dans leurs bilans et/ou sont équipées de technologies de pointe pour la production de produits imprimés de haute qualité et leur distribution, peut être réalisée par transformation dans l’ordre suivant:

- 51 % des actions restent détenues par l’État;

- 25 % des actions sont transférées à des entreprises d’imprimerie et de vente de livres constituées en société;

- 24% des actions sont transférées à des personnes morales, des éditeurs qui fabriquent des produits dans cette imprimerie ou les distribuent par l’intermédiaire de cette entreprise de distribution de livres en gros, qui sont transformées en sociétés par actions de type ouvert ou sont telles. Les blocs d’actions entre eux sont répartis proportionnellement au volume de produits imprimés et distribués.

L’État apporte son soutien aux maisons d’édition, aux maisons d’édition, aux imprimeries et aux entreprises de vente de livres qui produisent ou distribuent au moins 50 % des produits dans la langue officielle et des publications à petit tirage (jusqu’à 5000 exemplaires) dans les langues des petites minorités nationales en accordant des privilèges pour le paiement des taxes et des redevances. Ce soutien est fourni pour l’exportation de produits d’édition fabriqués en Ukraine et pour l’importation de produits d’édition provenant d’éditeurs nationaux publiés en ukrainien et dans les langues de petites minorités nationales vivant en Ukraine. Les éditeurs spécialisés dans la production de produits publicitaires et érotiques ne sont pas soutenus par l’État.

[…]

Article 8

Langue dans l’édition

Dans l’édition,
la langue est employée conformément à l’article 10 de la Constitution de l’Ukraine, à la Loi sur les langues en Ukraine et aux traités internationaux ratifiés par l’Ukraine.

Tous les documents imprimés destinés à un usage officiel et appliqué (formulaires, questionnaires, reçus, billets, certificats, diplômes, etc.) distribués par les entreprises, institutions et organisations nationales
sont publiés dans la langue officielle.

L’État encourage la préparation, la production et la distribution de publications imprimées
dans la langue officielle et les langues des minorités nationales vivant en Ukraine.

[...]


 

ЗАКОН Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії

Прийняття від 21.03.2023

Стаття 1.

Сфера дії Закону


Цей Закон визначає правові засади засудження російської імперської політики в Україні, заборони пропаганди її символіки та встановлює порядок ліквідації символіки російської імперської політики.

Стаття 2.

Визначення термінів

1) У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

1. пропаганда російської імперської політики - публічна глорифікація або виправдання російської імперської політики, поширення інформації, спрямованої на виправдання російської імперської політики, а також публічне використання продукції, що містить символіку російської імперської політики, публічне заперечення злочинів (репресивних заходів) проти Українського народу;

2. російська імперська політика (російська колоніальна політика) - система заходів, що здійснювалися органами управління, збройними формуваннями, політичними партіями, недержавними організаціями, установами, підприємствами, групами чи окремими громадянами (підданими) Російського царства (Московського царства), Російської імперії, Російської республіки, Російської держави, Російської Соціалістичної Федеративної Радянської Республіки, Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки, Союзу Радянських Соціалістичних Республік, Російської Федерації, спрямованих на підкорення, експлуатацію, асиміляцію Українського народу;

3. русифікація - складова російської імперської політики, спрямована на нав’язування використання російської мови, пропагування російської культури як вищих порівняно з іншими національними мовами та культурами, витіснення з ужитку української мови, звуження українського культурного та інформаційного простору;

6. українофобія - дискримінаційні дії, публічно висловлені заклики, у тому числі в медіа, у літературних та мистецьких творах, що заперечують суб’єктність Української держави, української нації, боротьбу проти підкорення, експлуатації, асиміляції Українського народу, а також правомірність захисту політичних, економічних, культурних прав Українського народу, розвитку української національної державності, науки, культури, зневажають питомі етнокультурні ознаки українців, ігнорують українську мову та культуру.

Стаття 3.

Засудження російської імперської політики

Російська імперська політика визнається злочинною та засуджується.

Стаття 4.

Заборона пропаганди російської імперської політики

1)
Пропаганда російської імперської політики та її символіки забороняється.

2) Присвоєння географічним об’єктам, юридичним особам та об’єктам права власності назв, що глорифікують, увічнюють, пропагують або містять символіку російської імперської політики, а також держави-терориста (держави-агресора) або її визначні, пам’ятні, історичні та культурні місця, населені пункти, дати, події, забороняється.

[...]

LOI sur la condamnation et l’interdiction de la propagande de la politique impériale russe en Ukraine et la décolonisation de la toponymie

Adoptée le 21 mars 2023

Article 1er

Champ d’application de la loi


La présente loi définit la base juridique pour condamner la politique impériale russe en Ukraine, interdisant la propagande de ses symboles et prévoit la procédure d’élimination des symboles de la politique impériale russe.

Article 2

Définition des termes

1) Dans la présente loi, les termes ci-dessous ont le sens suivant :

1.
Propagande de la politique impériale russe : la glorification publique ou la justification de la politique impériale russe, la diffusion d’informations visant à justifier la politique impériale russe, ainsi que l’usage public de produits contenant des symboles de la politique impériale russe, le déni public des crimes (mesures répressives) contre le peuple ukrainien;

2. Politique impériale russe (politique coloniale russe) : un système de mesures appliquées par les organismes dirigeants, les formations armées, les partis politiques, les organisations non gouvernementales, les institutions, les entreprises, les groupes ou les citoyens individuels (sujets) du tsarat de Russie (tsarat de Moscou), de l’Empire russe, de la République russe, de l’État russe, de la République socialiste fédérative soviétique russe, de la République socialiste fédératif socialiste russe, de l’Union des Républiques socialistes soviétiques, de la Fédération de Russie, visant à assujettir, exploiter et assimiler le peuple ukrainien;

3. Russification : une composante de la politique impériale russe visant à imposer l’usage de la langue russe, à promouvoir la culture russe comme supérieure aux autres langues et aux cultures nationales, à évincer l'usage de la langue ukrainienne, à réduire l’espace culturel et informationnel ukrainien;

6. Ukrainophobie : des actions discriminatoires, des appels exprimés publiquement, y compris dans les médias, dans les œuvres littéraires et artistiques, niant la subjectivité de l’État ukrainien, de la nation ukrainienne, la lutte contre l’assujettissement, l’exploitation, l’assimilation du peuple ukrainien, ainsi que la légitimité de la protection des droits politiques, économiques et culturels du peuple ukrainien, le développement de l’État national ukrainien, la science, la culture, en méprisant les caractéristiques ethnoculturelles spécifiques des Ukrainiens et en ignorant la langue et la culture ukrainiennes.

Article 3

Condamnation de la politique impériale russe

La politique impériale russe est reconnue comme criminelle et condamnée.

Article 4

Interdiction de la propagande de la politique impériale russe

1)
La propagande de la politique impériale russe et de ses symboles est interdite.

2) L’attribution à des objets géographiques, des entités juridiques et des objets de droits de propriété de noms qui glorifient, perpétuent, encouragent ou contiennent des symboles de la politique impériale russe, ainsi que de l’État terroriste (État agresseur) ou de ses points de repère, ses lieux, ses localités, ses villes, ses sites historiques et culturels importants, ses moments et ses événements, est interdite.

[...]

Dernière mise à jour: 30 avr. 2023


 

Page précédente

Ukraine

Accueil: aménagement linguistique dans le monde